Корисні поради

Безпека на дорозі: прості правила дорожнього руху для дітей

У літню пору діти проводять на вулиці більшу частину дня. Ще більш охоче батьки будуть відпускати своїх дітей на свіже повітря після тривалого домашнього ув'язнення на карантині. Перш ніж відправляти своїх дітей, в тому числі й підлітків, самостійно гуляти на вулицю, зайвий раз нагадайте їм правила безпеки на дорозі.

«Діти в місті» зібрали найважливіші правила дорожнього руху для дітей, які стануть їм у пригоді.

Важливість правил дорожнього руху для дітей

Без належного знання правил дорожнього руху діти можуть наражатися на небезпеку. Photo: Freepik

На відміну від дорослих, малюки не достатньо уважні та сконцентровані, щоб завжди бути обачними під час прогулянок. Без нагляду з боку дорослих і належного знання правил дорожнього руху (ПДР) діти можуть наражатися на небезпеку.

Коли справа стосується безпеки дітей, батьки не повинні йти на компроміс. Необхідно навчити дошкільнят ПДР, як тільки вони стануть достатньо дорослими, щоб почути вас. Переконайтеся, що вони розуміють, про що саме ви говорите.

5 правил, які має запам’ятати дитина

Хоча дітям важливо знати основи безпечного поводження на дорозі, не слід надавати їм більше інформації, ніж вони можуть засвоїти. Ось кілька основних правил для дошкільнят, з яких можна почати.

1. Знай свій колір

Допоможіть дитині дізнатися про світлофори та основні дорожні знаки, а також про те, на що вони вказують.

Іноді замість силуету людини на пішохідному переході використовується символ руки. Розкажіть своєму малюкові про це теж. Якщо для пішоходів є інші символи, ви повинні зробити так, щоби діти про них знали.

2. Зупинись. Подивись. Переходь

Доведіть до автоматизму звичку оглядати дорогу в усіх напрямах, перш ніж переходити. Photo: Freepik

Дітям доведеться самостійно ходити в школу або на автобусну зупинку. Можливо, їм знадобиться тільки перетнути вулицю після того, як вони вийдуть зі шкільного автобуса. У будь-якому випадку, батьки повинні навчити своїх дітей безпечно переходити дорогу.

Малюки зазвичай неуважні, тому привчайте їх завжди зупинятися біля проїжджої частини. Доведіть до автоматизму звичку оглядати дорогу в усіх напрямах, перш ніж переходити.

Переходити дорогу можна тільки по зебрі, на пішохідному переході, на зелене світло, а біля перехрестя — не навскіс, а перпендикулярно дорозі.

Дорослі повинні завжди супроводжувати дітей у віці до шести років і тримати їх за руку, переходячи вулицю.

3. Будь уважним — слухай

Поясніть дітям, що вони не завжди можуть побачити автомобіль, адже він може бути за поворотом. Тому вони повинні прислухатися та бути уважними, щоб завчасно зреагувати на наближення транспортного засобу.

4. Не бігай через дорогу

Здебільшого діти нетерплячі, вони можуть перебігати через вулицю, щоб дістатися до іншої сторони. Вони також можуть бігати дорогою під час гри. Поясніть дитині, що бігати на проїжджій частині неприпустимо, і, залежно від її віку, розкажіть про можливі наслідки порушення цього правила.

5. Завжди ходи по тротуарах

Навчіть своїх дітей рухатися лише по тротуарах, тримаючись правого боку, щоб не заважати зустрічним пішоходам. Будьте прикладом для них.

Безпека руху для велосипедистів

Шолом може знизити ризик серйозних травм голови на 70 %.

Усі діти люблять кататися на велосипеді. Контролювати їх дуже важко, тим паче, коли вони катаються околицями.

Ось правила, яких повинна дотримуватися кожна сім’я, щоб уникнути небезпечних ситуацій:

Шолом є обов’язковим: іноді батьки пропускають цю деталь. Статистика показує, що цей простий аксесуар може знизити ризик серйозних травм голови на 70 %. Переконайтеся, що ваша дитина завжди носить високоякісний шолом, коли їздить на велосипеді.
Слідкуйте за станом велосипеда: пусті шини та несправні гальма можуть призвести до втрати контролю. Важливо стежити за станом велосипеда для уникнення несправностей.
Велосипедний ліхтар: дитині буде краще видно дорогу, і, крім того, вона буде більш помітною для інших учасників дорожнього руху.
Діти повинні їздити на велосипедах у безпечних зонах: дітям слід уникати великих основних доріг.
Їхати на велосипеді дитина повинна по велосипедній доріжці, де це можливо, або триматися правого краю дороги.

Громадський транспорт

Чекати автобус слід на зупинці, подалі від дороги. Необхідно дотримуватися правил поведінки: не бігати, не стрибати, не штовхатися та не стояти на краю тротуару.

Виходячи з автобуса на потрібній зупинці, слід обходити його ззаду, перед цим переконавшись, що за ним не їде інший транспорт.

Виходячи з трамвая, треба дочекатися, поки він від’їде від зупинки. Якщо немає часу, можна обійти його спереду, попередньо подивившись, чи немає іншого трамваю, який би рухався назустріч першому.

Безпека в темний час доби

Діти — найбільш вразливі учасники дорожнього руху. Особливе занепокоєння викликає шлях школярів додому, адже темніє зараз рано, а в темному одязі пішохід практично непомітний водієві.

Infographics: Діти в місті

Для прикладу, пішохід стає помітним у чорному одязі з відстані двох метрів, у синьому — з сімнадцяти, а в червоному — з двадцяти чотирьох, у той час як гальмівний шлях автомобіля складає 20 метрів на сухому, та 30 метрів на мокрому асфальті. Тож в осінній та зимовий час варто надавати перевагу червоному, жовтому та білому одягу, а ще краще — прикріпити світловідбивні елементи.

Світловідбиваючі елементи (СВЕ) можуть мати різні форми:

стікери (можуть кріпитися до одягу на липучці);
термополоски (кріпляться на тканини за допомогою прогріву праскою);
жорсткі браслети (скручуючись, кріпляться на руку, ногу або сумку);
кулони;
брелоки;
значки;
шнурки.

Часто виготовляють підвісні СВЕ для носіння дітьми у вигляді різноманітних звірів, іграшок, машинок, казкових героїв. Вони легко кріпляться на одяг дитини. Такі флікери сприймаються дитиною як грайливий аксесуар і якісно виконують свою основну функцію.

До речі, з 1 вересня 2019 року в Україні на законодавчому рівні ввели правило, що зобов'язує молодших школярів 1-4 класів носити світловідбиваючі жилети в темний час. Таке рішення було прийнято за результатами всеукраїнської Координаційної наради з питань безпеки дорожнього руху, де питання безпеки дітей було одним з головних.

5 методів, які допоможуть привчити дитину до правильного поводження на дорозі

1. Власний приклад

Маленькі діти завжди повторюють за дорослими, то використайте це на користь, нехай діти вчаться у вас тільки хорошим манерам.

2. Розмови

Звичайна прогулянка може з легкістю перетворитись у захопливий урок про безпечне поводження на дорозі. Розкажіть малюку, що тротуар — для пішоходів, а дорога — для машин, про світлофор і його роль у дорожньому русі.

3. Творчість

Повчальні мультики, книжки, мобільні додатки — усе підходить для вивчення правил дорожнього руху. Намалюйте та розфарбуйте дорожні знаки або плакати, щоб допомогти дітям краще їх запам’ятати.

Запропонуйте малюкові подивитися мультик «Азбука безпеки на дорозі тітоньки Сови». Перегляд допоможе малюкові дізнатися про важливі правила поводження на дорозі. Є й інші цікаві ролики для дітей.

Є також мультфільми, в яких правила вбудовані в сюжет мультика. Дитина дивиться на улюблених персонажів, паралельно запам'ятовуючи важливу інформацію.

4. Гра

Ніхто не любить зубрити нудні правила, а от гратися подобається всім. Гра — це один із найкращих способів навчити дітей тому, що важливо. Ось кілька ідей, на які ви можете покластися, щоби допомогти вашій дитині дізнатися про безпеку дорожнього руху.

Побудуйте з малюком іграшкове місто, використовуючи машинки, ляльки, конструктор тощо. Пазл-головоломка «Дорога» — прекрасний ігровий посібник для вивчення правил дорожнього руху. Дитина може збирати дорогу в різних напрямах та одночасно вчитися правильному поводженню на вулиці.

Пропонуйте дитині погратися із друзями в рухливі ігри на дорожню тематику, наприклад, «Перехрестя». У грі беруть участь четверо й більше дітей. Діти діляться на дві групи — пішоходи й автомобілі. Лунає свисток ведучого. Перехрестя оживає: йдуть пішоходи, рухається транспорт. Якщо виникають порушення правил дорожнього руху, ведучий свистить, називає ім’я порушника, і той вибуває з гри.

5. Перевірка

Проведіть дискусію — дайте вашій дитині сценарій і запитайте її, що треба робити. Наприклад: «Ви граєте, і ваш м’яч котиться на середину дороги. Що б ти зробила?» Або ви можете запитати: «Ти спізнюєшся до школи, тому тобі слід бігти за шкільним автобусом, правильно?» І подивіться, що вони говорять. Обов’язково розкажіть, якими мають бути правильні дії, та якщо відповідь малюка була хибною, дайте обґрунтовані роз’яснення.

Зі старшими дітьми можна провести цікаву вікторину і навіть пообіцяти супер-приз, якщо вони правильно відповідатимуть на всі питання.

Video: Art Lessons

Психологічні особливості дітей

Варто пам’ятати, що в кожному віці дитина має особливості психологічного розвитку, які можуть впливати на засвоєння та виконання нею правил дорожнього руху.

Так, маленькі діти, які ще не пішли до школи, мають обмежене поле зору. Вони не можуть визначити відстань до автомобіля, тому й не можуть прийняти самостійне зважене рішення, коли можна переходити дорогу.

Діти молодшого шкільного віку також можуть мати проблеми з визначенням швидкості руху автомобіля. Більш того, діти в цьому віці нерідко захоплені власними думками, тому елементарно можуть не помітити автомобіль, що наближається.

У підлітковому віці є інші труднощі, адже діти в цьому віці часто нехтують безпекою та часто спеціально наражають себе на небезпеку.

Завдання батьків – з малечку вкладати в голову дитини три основні навички поведінки, які дозволять їм без проблем зорієнтуватися в дорожніх ситуаціях у дорослому віці.

1. Зосередження уваги. У дітей повинна бути до автомату доведена навичка зупинятися біля дороги та витримувати паузу, щоб оцінити ситуацію.

2. Спостереження. Навчіть дитину приділяти увагу не лише рухливим предметам (машинам та громадському транспорту), а й нерухливим предметам, які можуть перекривати огляд проїжджої частини.

3. Самоконтроль. При кожному зручному випадку розповідайте дитині, що під час перетинання дороги необхідно бути зосередженим та на хвилину відкинути всі думки з голови, не відволікатися.

Знання та дотримання правил дорожнього руху для дітей так само важливі, як і оволодіння грамотою. Рухливі ігри для дітей допоможуть дошкільнятам і молодшим школярам засвоїти необхідні знання в цікавій формі. Дитячі ігри на дорожню тематику стануть у пригоді батькам, вихователям і вчителям, щоб пояснити дорожні правила, а також розвинути у юних пішоходів уважність і спостережливість.

Поки діти маленькі, розповідайте їм правила безпечної поведінки на дорозі й самі демонструйте правильний приклад, тоді ви будете спокійні, відпускаючи малюка самого в школу або на прогулянку.

Як навчити дитину самостійно одягатися

"Я сам!" - мабуть, найулюбленіша фраза трирічних дітей! У цьому віці у дитини починає формуватися власне «Я», що вимагає свободи від надмірної батьківської опіки. Все частіше діти намагаються виконувати повсякденні дії самостійно, відмовляючись від допомоги дорослих. У цей період і варто зайнятися навчанням дитини важливого навику - вмінню одягатися.

Терпіння і послідовність дій

З метою економії вічно відсутнього часу батьки вважають за краще власноруч одягнути дитину, а не чекати, поки вона сама розбереться з одягом. Мам і тат можна зрозуміти - малюкові складно швидко і правильно одягнутися, і на весь процес йде не одна хвилина. Однак це не привід повністю позбавляти дитину можливості освоювати навички, необхідні в повсякденному житті. Батькам варто набратися терпіння і поступово навчати її, готуючи до самостійності.

Чіткої методики, що розповідає, як навчити дитину самостійно одягатися, не існує. Все, за великим рахунком, зводиться до регулярної практики, в процесі якої малюк і освоює цей базовий навик. А починається навчання просто з спостереження за діями дорослими. Уже на цьому етапі можна допомогти цікавому малюкові, докладно пояснюючи, що і навіщо ви робите. Важливо розповідати дитині послідовність дій - спочатку потрібно надіти маєчку, потім - шкарпетки, штанці, футболку і т. д.

Цікаво, що навчитися одягатися дитина може після того, як навчиться самостійно роздягатися. Дійсно, знімати з себе куртку або шкарпетки набагато простіше, ніж надягати їх. Як тільки ці дії не будуть викликати труднощів, можна очікувати, що зовсім скоро вона зможе і одягатися самостійно.

Найчастіше ініціатива належить самій дитині, і змушувати її, наприклад, надіти рукавички або шапку вже не доводиться. Нерідко діти заглядають в гардероб батьків і приміряють їх речі. Виглядає це, звичайно, дещо кумедно, але лаяти малюка точно не варто. Якщо дитина проявляє інтерес до процесу переодягання, значить, її не лякає необхідність одягатися самостійно. Природно, перший час з власним одягом дошкільник може плутатися, а щось і зовсім буде у нього не виходити, тому йому знадобляться поради і допомога батьків.

Деякі батьки не розуміють, навіщо потрібно вчити дитину одягатися самостійно, адже це простий навик, який вона сама освоїть рано чи пізно. Насправді, дитині важливо відчувати підтримку дорослих, навіть якщо прямої допомоги вони не роблять. Підбадьорювання і мотивування - обов'язкові елементи освітнього процесу. Ось чому батькам необхідно брати участь у процесі освоєння дитиною навички самостійного одягання.

Поради для батьків

Одягатися без будь-якої допомоги дорослих діти починають вже в шкільному віці, а до цього моменту вони лише вчаться, поступово удосконалюючи свої вміння. Щоб навчання проходило ефективніше, слід прислухатися до наступних порад:

Стримуйте емоції. У дитини не буде все виходити відразу - вона може одягатися повільно, може плутатися в речах і неправильно застібати ґудзики. Сміятися чи лаяти її не потрібно, тому що це може лише ускладнити. Краще підтримайте її похвалою і корисною порадою.
Вибирайте простий одяг. У всякому разі, для ситуацій, коли дитина планує одягнутися сам. Складні блискавки, ремені, безліч ґудзиків та інші «зайві» елементи будуть збивати малюка і заважати йому виконувати своє завдання. Часто діти плутають виворітну і зовнішню сторони одягу, тому слід купувати речі, на яких ця різниця добре помітна.
Розвивайте моторику. Маленькі дитячі пальчики насилу справляються з гудзиками і блискавками, колготками та шкарпетками. Розвивати дрібну моторику можна за допомогою пазлів, дитячих конструкторів і м'яких іграшок, набитих дрібними кульками.
Використовуйте ігри та іграшки. Дівчаткам навчитися одягатися самостійно простіше, тому що вони з раннього дитинства граються в дочки-матері з ляльками, часто переодягаючи їх. Для хлопчиків можна придумати гру з одяганням, наприклад, запропонувати йому представити себе в ролі рятувальника, якому потрібно швидко зібратися на виклик.
Допомагайте дитині, але не робіть все за неї. Якщо швидко одягнутися не виходить, не потрібно квапити і підганяти. Підбадьорте дитину, дайте пораду і допоможіть із «складними» предметами гардероба.

Регулярна практика - найкращий спосіб навчити самостійно одягатися.

Ви й не помітите, як малюкові захочеться самому зав'язувати шнурки на черевиках, застібати блискавку на светрі, зав'язувати шапку і застібати ґудзики на куртці. Просто запасіться терпінням і дайте дитині можливість відчути самостійність - цей досвід вкрай необхідний для її особистісного розвитку.

Як батькам поводитися з дітьми під час війни: 5 порад

Діана Кречетова

Діти у сприйнятті світу та життєвих обставин орієнтуються на поведінку батьків.

У Національній службі здоров'я нагадали, як поводитися з дітьми, аби вберегти їхню психіку в умовах війни.

Будь-який прояв негативних емоцій – нормальна реакція в українських реаліях сьогодення, але в НСЗУ наголошують:

"Паніка, крики, сльози батьків викликають у дитини відчуття, що відбувається катастрофа".

Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з "холодною" головою, все одно пам’ятайте:

Спокійні ви – спокійна дитина

Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. Це допоможе їй легше адаптуватися до складних життєвих обставин.

Також важливо дотримуватися звичної для дитини рутини.

Не забувайте про обійми

Намагайтеся якомога частіше обіймати дитину. Вона має відчувати, що ви поруч.

Грайте з дитиною

Живий контакт з батьками допоможе дитині відволіктися. Не залишайте її наодинці з гаджетами.

Раніше Центр громадського здоров'я опублікував перелік простих ігор, за допомогою яких батьки зможуть допомогти своїм дітям зняти напругу.

Транслюйте дитині відчуття безпеки

Проговорюйте дитині, що у будь-якому випадку захистите її від небезпеки.

Пояснюйте, що саме ви робите для її та вашої безпеки: для чого залишаєте квартиру та спускаєтесь в укриття. Якщо доводиться евакуюватися, слід пояснити, чому це життєво необхідно.

Психологиня Світлана Ройз разом з Міністерством освіти і науки також розповідали, як правильно говорити з дитиною, якщо хтось із батьків йде на війну

Варто пояснити дитині, що дорослі її захищають, долаючи ворога. Вона має знати, що життя змінилось не назавжди. Частіше кажіть їй, що колись війна обов'язково скінчиться, але не називайте жодних часових термінів.

Кажіть дитині правду

Важливо бути відвертими з дітьми навіть тоді, коли стається найгірше. Не обов'язково вдаватися до жахливих подробиць, але вона має знати правду.

Також в НСЗУ наполегливо радять не дивитися при дитині відео з вибухами та ненормативною лексикою.

Раніше у Центрі протидії дезінформації при РНБО роз'яснили, як допомогти дитині пережити вимушений переїзд під час війни.

Вас також може зацікавити:

Без прикладів неможливо ні правильно вчити,

ні успішно вчитися.

Луцій Юній Модерато Колумелла

( давньоримський письменник і агроном)

Практична підготовка дитини до школи в домашніх умовах

Коли дитині виповнюється 5 років, багато батьків задають собі важливе питання: як підготувати дитину до школи в домашніх умовах і що для цього знадобиться. Незалежно від того, чи ходить ваша дівчинка або хлопчик в дитячий садок, сучасний центр розвитку або ж знаходиться на домашньому навчанні, в будь-якому випадку, ви, як батьки, повинні внести свій вклад, адже підготовка дитини до школи–це суттєвий момент в житті вашої дитини.

Інтелектуальна підготовка до школи вдома

Всі знання повинні закладатися поступово та своєчасно, тому не варто примушувати вчити алфавіт і цифри у рік, а в три–читати напам'ять твори, які навіть для дорослого даються важко. Тому, активна підготовка дитини до школи вдома повинна здійснюватися за 6-12 місяців.

Важливо організувати окреме робоче місце для майбутнього першокласника, щоб він розумів, що під час занять потрібно сидіти за столом, з рівною спиною, поклавши обидві руки на стільницю. У цьому віці дошкільник навряд чи всидить на одному місці довше 20-30 хвилин, тому, навчальну діяльність чергуйте з рухомими розминками, потішками та іграми.

Є основні поняття, які повинен знати учень в процесі підготовки до школи вдома , перш ніж переступити поріг установи освіти:

• Прізвище, ім'я, по батькові (свої, а також інших членів сім'ї), адреса проживання, місто, країну;
• Поширені рослини і тварини. Розрізняти тварин, птахів, риб, комах, а також фрукти, ягоди та овочі;
• Пори року і місяці, їх характеристики і послідовність, дні тижня;
• Геометричні фігури;
• Кольори веселки та їх відтінки;
• Базові правила дорожнього руху;
• Звуки (як вони вимовляються та як позначаються на письмі), розрізняти тверді та м'які;
• Вміти правильно тримати письмове приладдя;
• Вирішувати легкі завдання та відгадувати загадки, рахувати від 1 до 10 і від 10 до 1;
• Описувати малюнок 5-6 пропозиціями, які логічно пов'язані між собою, вміти переказувати невелике оповідання і вчити напам'ять вірші розміром в 2-3 стовпчика;
• Визначати в простих словах звуки, склади, наголос.

Підготовка дитини до школи повинна проходити в ігровій формі та включати наступні заняття:

• Образотворча діяльність (малювання, ліплення, конструювання, аплікація)
• Ознайомлення з природою
• Ознайомлення з навколишнім світом
• Розвиток мовлення
• Формування елементарних математичних уявлень
• Навчання грамоті

Щоб організувати повноцінні цікаві заняття та зрозуміти, як підготувати дитину до школи вдома, вам необхідно придбати відповідну літературу та матеріали.

Психологічна підготовка дитини до школи

Вступ до першого класу, де багато незнайомих діток і вчителів, а також незвичний розпорядок дня–це великий стрес. Не дарма в психології існує таке поняття як « криза семи років », яке безпосередньо пов'язане саме зі вступом до 1-го класу. Приходить розуміння, що іграшки відходять на задній план, а зошити та підручники стають на перший. Щоб процес адаптації пройшов без сліз і зайвих переживань, підготовка до школи вдома повинна включати:

- Бесіди

- Екскурсії

- Практичні заняття

Поясніть, що таке школа, і навіщо туди ходити 5 днів на тиждень. Розкажіть про особливості розпорядку, про уроки та перерви. Головне –позитивно налаштувати малюка і дати зрозуміти, що це не обов'язок чи кара, а радісна подія.

Можна зводити дитину в найближчу школу і показати, як виглядає навчальний заклад і територія біля нього, а якщо є можливість, то зайти всередину і подивитися, як розташовані класи та інші приміщення.

Відчути на прикладі, як проводяться уроки, можна в дитячому саду, в освітніх центрах або організувати процес у будинку.

Важливі рекомендації батькам

Ви вже в курсі, як підготувати дитину до школи вдома, проте це не так легко, як здається в теорії. Вам доведеться зіткнутися з капризами, небажанням слухати, запам'ятовувати, нерозумінням і іншими труднощами. Головне – не зліться та проявіть терпіння. Побільше розмовляйте з малюком, читайте казки, вірші, співайте пісні. Розробіть певний режим, займайтеся за графіком і кожен раз придумуйте щось нове. Не варто проводити одні й ті ж заняття і день у день показувати вже набридлі книги та наглядні посібники.

Тоді підготовка дитини до школи вдома буде проходити тільки в радість, ви зможете передати потрібну інформацію, не застосовуючи особливих зусиль.

Як навчити дитину бути охайною.

Зазвичай непосидюча й активна дитина дошкільного віку через силу може всидіти на одному місці, поки мама зачісує її волосся чи обстригає нігті, не любить мити голову, зуби чистить поспіхом та й то лише після кількаразового нагадування дорослих. А як нелегко дитині прокидатися рано-вранці та, збираючись до дитсадка, самостійно вдягатися. Треба пам’ятати, що вдягати за чим, вміти застебнути ґудзики, зав’язати шнурки тощо.

Дитина не бажає докладати зусиль, перекладає дії з догляду за собою на маму чи тата. А батьки й самі за появи в дитини навіть найменших труднощів поспішають прийти на допомогу. Звісно, мамі набагато простіше і швидше самій умити дитину, одягнути її, аніж чекати, поки дитина це робитиме повільно й незграбно. Та при цьому варто розуміти, що в такий спосіб вона формує в дитини пасивну позицію, гальмує розвиток у неї самостійності та культурно-гігієнічних навичок. Відтак дитина приходить до дитячого садка й не може дати собі ради, безпорадно просить педагогів: «допоможіть», «застебніть», «одягніть».

Тож замість того, щоб робити за дитину абсолютно все, попіклуйтеся про те, щоб забезпечити вдома умови, сприятливі для формування в дитини культурно-гігієнічних навичок. Повсякчас повторюйте разом з дитиною ті чи інші дії, допоки навички остаточно не сформуються.

Що має вміти дитина на різних вікових етапах дошкільного віку?

Передусім з’ясуймо послідовність формування в дитини дошкільного віку культурно-гігієнічних умінь та навичок, на яку доцільно орієнтуватися. Так, уже на другому році життя діти мають вміти підставляти руки під струмінь води в умивальнику, змивати мильну піну з рук, витиратися рушником, пити з чашки, їсти ложкою, користуватися серветкою, носовичком тощо. Трирічні діти вже мають їсти самостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу, правильно тримати ложку, самостійно підгортати рукави перед умиванням, користуватися милом, умиватися, витирати обличчя рушником. Дітей молодшого дошкільного віку слід навчати користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, ножем), серветкою, їсти акуратно, полоскати рот після їжі, правильно чистити зуби, зачісуватися, дотримуватися правил користування предметами особистої гігієни. Діти старшого дошкільного віку вже в змозі самостійно контролювати дотримання особистої гігієни, культурно поводитися за столом тощо.

Як заохочувати дитину до самостійності в догляді за собою?

До активності та самостійних дій із догляду за собою дитину значною мірою заохочує сприятлива організація умов для проведення гігієнічних процедур. Тож аби забезпечити дитині зручність і комфортність, створіть у ванній кімнаті всі необхідні мови для цього, зокрема:

-прикріпіть гачок для рушника на рівні зросту дитини;

поставте поруч з умивальником низенький стільчик, стоячи на якому дитині буде зручно дістати руками до крана;

- прикріпіть ручку-тримач до стіни над ванною, щоб дитина могла триматися за неї обома руками під час підмивання, миття ніг, прийняття гігієнічного душу;

- покладіть поруч з ванною килимок, щоб дитина не послизнулася.

Обов’язково придбайте дитині її особисті предмети гігієни: рушники, гребінець для розчісування волосся, зубну щітку, дитяче мило, мочалку тощо. Дайте дитині змогу самостійно їх обирати в магазині. Зазвичай дітям до вподоби речі яскравих кольорів, із цікавими візерунками чи зображеннями улюблених персонажів чи мультфільмів.

Усі предмети особистої гігієни для дитини слід добирати з урахуванням її вікових можливостей та антропометричних особливостей. Скажімо, розмір бруска мила має відповідати розміру дитячої руки, на рушнику обов’язково має бути петелька, щоб дитина одним рухом могла взяти й повісити його, стаканчики для зубної щітки мають бути стійкими, зручними і безпечними; гребінець слід добирати з тупими зубчиками, щоб не пошкодити ніжну шкіру дитини.

Що потрібно пам’ятати батькам, привчаючи дитину до охайності?

Працюючи над формуванням у дитини явних культурно-гігієнічних навичок, пам’ятайте кілька важливих правил:

поспіх і нетерплячість дорослих приглушують ініціативу дитини, її бажання бути самостійною;
у процесі спілкування з дитиною якомога частіше висловлюйте позитивне ставлення до чистоти, охайності;
організовуйте режимні моменти цікаво – тоді дитина залюбки виконуватиме певні дії. Під час гігієнічних процедур, скажімо, розповідайте дитині коротенькі дидактичні віршики, беріть із собою до ванної кімнати улюблену іграшку дитини, яка теж хоче бути охайною;
заохочуйте будь-які дитячі прояви самостійності, навіть найнезграбніші;
у жодному разі не критикуйте дитину, лише хваліть;
не залишайте дитину без нагляду навіть тоді, коли вона навчиться самостійно виконувати ту чи іншу гігієнічну процедуру.
Не сподівайтеся на те, що дитина навчиться всього й одразу.

У трирічному віці вона вмиє обличчя лише за умови, що дорослий стоятиме «над душею». У чотири роки – зробить те саме, якщо ви нагадаєте, що вмиватися й чистити зуби необхідно кожній людині. Крім цього, дитина неодмінно чекатиме, що ви похвалите її за правильність виконання дії. Прагнення заслужити похвалу є саме тим стимулом, що спонукає дитину дошкільного віку до самостійного догляду за собою. І лише потім, коли ви сформуєте в дитини усвідомлення того, що за кожною дією стоїть правило, коли вона засвоїть певну норму, тоді вже самостійно вирушить до ванної кімнати, адже відчує потребу бути охайною, підтримувати тіло в чистоті.

Тож для формування в дитини будь-якої стійкої культурно-гігієнічної навички знадобляться не лише тривалий час і ваше терпіння, а й підтримка в дитини позитивних емоцій від самостійного виконання тих чи інших гігієнічних процедур.

Ну і, звісно, – будьте хорошим прикладом для своєї дитини!